«У Кремлі розуміють – жодних переговорів не буде». Російські ЗМІ про Україну

Заява прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, що прозвучала днями, про те, що лідери Європейського союзу нібито всерйоз обговорюють питання про відправку в Україну «військ миротворчого типу», викликала «праведний гнів» і у численних прокремлівських «військових експертів», і у вищих російських чиновників. Той же заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв одразу пригрозив, що такі миротворці «стануть законною ціллю для російських військ».

«Будем всячески этому препятствовать»

Видання уряду РФ – «Российская газета» – опублікувала міркування щодо ймовірних «миротворців» в Україні якогось «військового експерта» Олексія Леонкова.

«Якщо такі розмови серед лідерів низки країн справді ведуться, то вони мають проходити, як то кажуть, без зайвого розголосу. Орбан, виходить, відкрито зливає своїх європейських колег. Виносить на світ усі їхні підкилимні інтрижки. Робить він це для того, щоб дистанціюватися від істеричної, агресивної риторики низки європейських країн. Не хоче він, щоб Угорщина теж загрузла в беззаконні, що твориться зараз в Україні», - відразу заявляє Леонков.

При цьому він не приховує, що побоюється: «Якщо таке обговорення почалося, то з високою ймовірністю воно може втілитись у життя. Європа часто переступає кордони, що раніше не переступалися. Ключем у цих злитих широкому загалу переговорах є формулювання «якихось військ миротворчого типу».

Щоправда, відразу «військовий експерт» заспокоює і себе, і росіян: «Миротворці посилаються в зону конфлікту лише за рішенням Ради Безпеки ООН. По іншому ніяк. Якщо таке рішення і буде винесено на порядок денний, то на нього одразу накладе вето і Росія, і Китай. Легальний мандат ніхто не отримає. Тому зараз у Європі, мабуть, йде мозковий штурм, під яким соусом подати своїм виборцям введення в Україну спільного військового контингенту».

«Росія вже давно заявляла, що жодних миротворців в Україні не потрібно. Всі контингенти, які будуть відправлені туди без нашого відома, будуть розцінені як військова сила, з усіма наслідками, що звідси випливають. Звичайно, низка європейських країн можуть самі собі видати мандат на проведення миротворчих операцій. Думаю, така коаліція давно вже копає землю копитом. Це країни Балтії, Польща, Франція, Британія, можливо, Німеччина. Ну що ж, якщо вони захочуть ризикнути, то нічим добрим для них це не закінчиться. Які б каски та бронежилети вони на себе не одягли – блакитні, рожеві, райдужні – вони все одно будуть для нас законною військовою ціллю. Причому, завдяки такій амуніції, ще й досить зручною», - бравірує Леонков.

Він зарозуміло заявляє, що «поява миротворчих сил у якомусь регіоні могла призвести і до ескалації конфлікту», стверджуючи, що таке нібито відбувалося у Боснії та Герцеговині, Хорватії та Косово.

«Ми чудово розуміємо, у що може вилитися поява миротворців і, звичайно, всіляко цьому перешкоджатимемо», - загрожує Леонков немов із Кремля.

Як «приклад» він наводить Малі та Центральноафриканську республіку.

«Там теж знаходилися нібито миротворці із Франції. Мандата ООН вони не мали, вони самі себе наділили всіма повноваженнями. Вони майже до ручки довели ці країни. Постійні хвилювання, війна всіх із усіма. Ситуація заспокоїлася лише після того, як у цих африканських країнах з'явилися російські військові інструктори та навчили місцеві сили безпеки веденню бойових дій проти банд повстанців. Зараз там порядок, так званих миротворців там немає, а французи скаржаться світу, що ми там неправильно поводимося», - запевняє Леонков.

І сміливо розпочинає поділ України: «Загалом, обговорення можливості появи в Україні «якихсь миротворців» говорить лише про те, що справи у незалежної дуже погані. Мабуть, у Європі всерйоз задумалися про те, що українська держава може розвалитися на кілька регіонів і прораховують варіанти під гамір урвати собі шматок від пирога. Ми ж знаємо, наприклад, що Польща давно облизується на низку областей Західної України, які раніше входили до так званої частини Східних Крес. Румуни вважають, що Чернівецька область України – це колишня румунська територія Північна Буковина. Угорці мріють повернути Закарпаття».

«Однак вони мають розуміти, що якщо вони без нашого дозволу влізуть на Україну, то, швидше за все, вони там назавжди й залишаться», - грізно підсумовує «військовий експерт».

«Потенційно дуже небезпечна тема»

Імовірність введення миротворців в Україну сполошила і Кремль. «Парламентская газета» опублікувала заяви з цього приводу найвищих кремлівських чинів.

«Якщо йдеться вже про серйозні якісь переговори, то це потенційно надзвичайно небезпечне обговорення. Ви знаєте, що подібні сили у світовій практиці зазвичай застосовуються за згодою обох сторін, в даному випадку потенційно це дуже небезпечна тема», - цитує «ПГ» речника путіна Дмитра Пєскова.

Ще ширше висловився з цього приводу «промовистий» заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв.

«Як зазначив Медведєв, руками миротворців країни Північноатлантичного альянсу мають намір встановити на лінії зіткнення вигідний їм мир із позиції сили. До чого це призводить, відомо з історії проведених США та їх союзниками операцій у різних точках земної кулі, таких як Корейський півострів, В'єтнам, території колишньої Югославії, Іраку, Афганістану, багатьох країн Африки», зазначив політик. «Зрозуміло, що так звані миротворці НАТО просто збираються розпочати конфлікт на боці наших ворогів. Неабияк нагріти на цьому руки, довівши ситуацію до точки неповернення. Розв'язати ту саму третю світову, якої на словах так побоюються», - написав заступник голови Ради безпеки», - переказує «ПГ».

«З його слів, очевидно і те, що такі «миротворці» - прямі вороги Росії, і вони стануть законною ціллю для російських військ, якщо розмістяться на передовій без згоди Москви зі зброєю в руках і безпосередньо загрожуватимуть російським територіям. «І тоді ці «миротворці» мають бути безжально знищені. Вони солдати ворога. Вони комбатанти, а не «пісмейкери». І вони гинуть під час військових дій», - цитує «ПГ» відверто злочинні погрози Медведєва.

З ним згоден і голова комітету Держдуми РФ з міжнародних справ Леонід Слуцький: «Рішення, подібні до того, яке запропонував Орбан про введення в Україну частин з Європи, ведуть до третьої світової війни».

А заступник голови комітету Ради Федерації РФ у міжнародних справах Володимир Джабаров заспокоює: «По-перше, для того, щоб запроваджувати миротворців, потрібна згода обох протиборчих сторін, тобто не лише України, а й Росії. Я не думаю, що Росія може піти на таке рішення. По-друге, миротворці ще ніде у світі не завершували своєї функції суттєвим позитивним результатом».

«Лукашенко має намір стати парламентером»

«Комсомольская правда» вирішила за допомогою «заступника директора інституту стратегічних досліджень Російського університету дружби народів» Микити Данюка здогадатися, що мав на увазі Олександр Лукашенко, коли 31 березня «запропонував Росії та Україні перемир'я, за якого вони не мають права рухати війська».

«Зовсім очевидно, що Олександр Лукашенко, враховуючи можливість комунікації з нашим президентом, навряд чи говорив би те, що сильно засмутило б Володимира Путіна. Але важливо додати, що, з одного боку, Лукашенко говорить про перемир'я, а далі: «Якщо Захід знову використовує цей час для обману, то Росія буде зобов'язана використати всю силу армії». Якщо уявімо собі, ця заява узгоджена з Кремлем, то, за великим рахунком, це не просто пропозиція, а в якомусь сенсі навіть ультиматум», - заявляє Данюк.

А на запитання, «а чи потрібне справді Росії зараз перемир'я», відповідає однозначно: «У нас є цілі спеціальної військової операції. Є думка, що вони спочатку не були прив'язані до конкретного міста, регіону, бо наші цілі стратегічного характеру мають на увазі демілітаризацію України. Чи можна говорити, що зараз Україна демілітаризована? Ні. Вона мілітаризувалася ще більше. Другий момент – денацифікація. Це процес. Якщо згадаємо радянський період, скільки ще після 1945 року Україну лише намагалися денацифікувати країну? Це дуже довгий процес. Ось є цілі. Якщо їх можна досягти шляхом переговорів (умовно, Україна скорочує свої Збройні сили, бере такі й такі зобов'язання, такі реформи…) - окей. Якщо вони не можуть бути досягнуті… Тож давайте не робитимемо висновків на підставі тез Лукашенка».

«...Але я точно знаю, що у Кремлі розуміють – жодних переговорів не буде. Це дуже зручна позиція: ми до переговорів відкриті і готові комунікувати, але ми розуміємо, що Захід ніколи не дасть змоги Україні сісти за стіл переговорів. Україна – це таран, бій до останнього українця, максимальні збитки Росії… Тож у нас хочуть, але готуються до інших речей», - упевнений «заступник директора» Данюк.

Впевнений він і в тому, що Лукашенко говорить «у статусі керівника країни, на території якої незабаром буде розташована тактична ядерна зброя Російської Федерації».

«Мені здається, він отримав ті самі гарантії недоторканності. І саме з цим пов'язані його висловлювання», - вважає Данюк, але відразу туманно зазначає: «Ми ставимося з великою повагою до його висловлювань, але деякі з них можна поставити під сумнів. Ну, раз у нього є така інформація, значить, він нею володіє».

Данюк погоджується з версією, що Лукашенко знову «збирається стати парламентером».

Щоправда, визнає Данюк, він не знає, як Лукашенко при цьому збирається вирішити проблему «рівновіддаленості від двох сторін»: «У нього проблема дуже проста: він хоче, щоби санкції з його країни зняли. Тому що Білорусь «скасували» так само, як і Росію».

«А щодо ситуації на передовій: я глибоко переконаний, що контрнаступ буде. Те, що я бачу, - це накопичення ударних кулаків, західна допомога. Наші готуються, звісно. Подивимося», - зовсім не переможно робить висновок фахівець з «дружби народів».

«І ось, коли нічого не зрозуміло...»

Газета «Московский комсомолец» опублікувала сумбурні одкровення про події тижня, розпочавши з цитування заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва з приводу подій у Києво-Печерській лаврі: «Дивлячись на те, що творять зеленський & Co щодо Києво-Печерської лаври, особливо гостро розумієш, які ж вони оскаженілі виродки і мерзенна мерзота. Іншого визначення їм просто немає».

«МК» продовжує: «Дмитро Анатолійович далі навіть процитував Апокаліпсис (19:20), малюючи майбутнє київського режиму: «І схоплений був звір і з ним лжепророк, який творив чудеса перед ним, якими він звабив тих, хто прийняв накреслення звіра...». Якісь надрадикальні заходи, на кшталт вогняного озера, весь час заважало вживати раціонально не усвідомлюваного, але міцного почуття, що «там» - наші люди. Наші за світовідчуттям. А тепер – ні. Тому що «там» – чужі. Там тепер «звір лакає з калюж душі тих, хто прийняв печатку». І коли, і якщо настане час надрадикальних заходів, рука нашого керівництва, зазвичай схильного до рефлексії, вже не здригнеться».

«А чи настане такий час чи ні, передбачити (якщо підходити до справи передбачання відповідально) неможливо, – продовжує «МК». – Зеленський, наприклад, побоюється, що соломинкою, яка зламає хребет верблюду, може стати Артемівськ. На тижні в інтерв'ю АР він заявив, що втрата Артемівська може призвести до поразки всієї України у конфлікті. Тому втрата міста сильно вдарить по емоційному стану солдатів ЗСУ та їхньої завзятості, самі українці більше виступатимуть за «компроміс», на Київ обрушиться тиск усієї міжнародної спільноти, яка закликатиме Україну до переговорів. Але Артемівськ – лише одна із складових величезного пазла. Але «може привести» – не обов'язково приведе. Звичайно, Зеленський розуміє та називає головну умову: «Якщо вони (Захід) перестануть нам допомагати, ми не переможемо». Адже підтримка Заходу теж залежить від багатьох факторів і переплетення найрізноманітніших інтересів...».

«І ось, коли нічого не зрозуміло, все тече і все змінюється, Росія виходить і каже: ви як хочете, а ми у відносинах зі світом поводитимемося ось як. «От як» – це затверджена Путіним нова концепція зовнішньої політики країни. І в цій концепції вперше офіційно задокументовано, а не на словах, на міжнародному рівні звучить словосполучення «руський мир». Адже я пам'ятаю ті часи, коли за слово «руській» на тебе тут же вішали ярлик «фашист». Тут вішали, в Росії, а не десь на незаконно відторгнутих від країни територіях. Чудо трапилося, дочекалися», - цілком серйозно міркує «МК».

«І ще один важливий момент – про «країну – самобутню цивілізацію». Це теж позначення себе як одного з центрів нового світоустрою. І ворог уже безперечно позначений - гегемоністська політика США (знов-таки дії Сполучених Штатів прямо названі гібридною війною нового типу). І мета – усунення рудиментів домінування США у світі. Але при цьому Росія розраховує на усвідомлення Заходом безперспективності конфронтації та повернення до рівноправної взаємодії. Загалом ми за мир і дружбу, але однаково для всіх країн на основі принципу взаємності. Те саме стосується й близького зарубіжжя, де головна мета позначена як перетворення регіону на зону миру, добросусідства та процвітання. Тільки про «руський мир» не забувайте. Це ось саме: «чужої землі ми не хочемо і п'яді, але й своєї вершка не віддамо». Рука простягнута, але, якщо її кусатимуть, вона перетвориться на кулак», - несе «Московский комсомолец».

«Ще з концепції стає зрозумілим, – запевняє газета, – що з нашою військовою перемогою в Україні нічого не закінчиться. Це розуміє, наприклад, Олександр Лукашенко. На тижні він розповів про своє бачення «основного тренду на Заході». Що «ось зараз контрнаступ, і якщо українці не відвоюють свої території, все - тоді і Захід готовий до переговорів». За його словами, «жодного успіху у контрнаступу не буде», оскільки «Росія має все, щоб відбити будь-який контрнаступ». Лукашенко стверджує, що «тиждень тому розмовляв із президентом Росії, ми якраз торкнулися цього питання. Будь-який контрнаступ буде відбито!». І дивується, навіщо від українців вимагати наступу, «бо скільки загине людей через це». Здавалося б - ось переговори та перемога Росії. Але при цьому Олександр Григорович одночасно заговорив уже не тільки про тактичну зброю Росії на території Білорусії, а й про стратегічну. Тому що бачить, як готується до війни Польща, як у Прибалтиці русофобію буквально доводять до істерики, щоб спровокувати Росію».

«Бо бачить, і не тільки він бачить, як вони біснуються, як скачуть. Як це починалось? «Хто не скаче – той москаль»? Ну що ж – так. Тепер після подій у лаврі так і є. Не біснуватим - ласкаво просимо в руський мир», - робить висновок «Московский комсомолец» у явно неадекватному стані.

Огляд підготував Михайло Карпенко, «ОстроВ»